Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

простір і час

  • 1 простір і час соціальний

    ПРОСТІР і ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ - категорії, що характеризують соціальне буття як процес поєднуючих і змінюючих один одного способів діяльностей людей. П. і Ч.с. діють на рівні буття соціальних індивідів як умови зв'язаності, безперервності, організованості соціального процесу, тобто виявляються соціальними зв'язками, що координують послідовність і поєднання людських сил, дій та їхніх втілень. У традиційних формах суспільства просторові характеристики соціального буття в основному підпорядковували собі часовий вимір. У Новий час ця залежність перевертається: час стає основним виміром соціальних якостей людей і предметів. Будь-які людські сили і здібності зводяться до середніх або необхідних затрат часу, можуть в соціальному процесі транслюватися і підсумовуватися. Прихильники філософії життя вважають, що науці вдалося перетворити в об'єкт усе, що має форму простору, бо це єдиний спосіб для неї оволодіти об'єктом. Тільки та реальність, яка не має просторової форми, може чинити опір сучасній цивілізації; такою реальністю є час, який і становить стрижень структури життя. Оволодіти часом можна, лише увійшовши в його течію (примусово це зробити не можна) Д. ля різноманітних інтерпретацій часу філософією історії спільним є протиставлення "живого" часу часові "опростореному" (як послідовності моментів "тепер", що є індиферентними до тих явищ, які в ньому протікають). Проблема соціального та історичного часу - одна з центральних у філософії Вергсона, Дильтея, Літта, Ортеги-і-Гассета, Гайдеггера.

    Філософський енциклопедичний словник > простір і час соціальний

  • 2 простір і час

    ПРОСТІР і ЧАС - філософські категорії, які позначають основні форми буття матерії. Простір передає спосіб співіснування розмаїтих матеріальних утворень, час - спосіб зміни матеріальних явищ. У звичайній мові П. і Ч. найчастіше позначають первинні загальнолюдські інтуїції, за допомогою яких сприймається та емпірично осмислюється навколишній життєвий світ людини. У науці (математиці, фізиці, біології, соціології та ін.) концепції П. і Ч. можуть використовуватися для досягнення найрізноманітніших епістемологічних цілей: аналітичних, евристичних, експлікативних, репрезентаційних та ін. У природознавстві вони використовуються насамперед як засоби, за допомогою яких передаються вихідні онтологічні припущення про світ, на базі яких потому розробляються всеохопні наукові картини світу - евклідівська, ньютонівська, релятивістська, квантово-релятивістська та ін. Сучасні зміни припущень про П. і Ч. зробили більш радикальний переворот у поглядах на Всесвіт. Класичне розуміння про Всесвіт як такий, що існував, існує та існуватиме завжди, у XX ст. змінилося на уявлення про Всесвіт, який еволюціонує (виник 15 - 20 млрд. років тому і, вірогідно, закінчить своє існування у майбутньому). Концепції П. і Ч. можуть використовуватись у науці і як своєрідний просторово-часовий словник, у термінах якого здійснюється попередня реєстрація результатів наукових спостережень, вимірів, експериментів. Теоретики найрізноманітніших наукових галузей (від космології до культурології) використовують П. і Ч. як концептуальні елементи, за допомогою яких конструюються універсальні теоретичні моделі, що призначені для понятійної репрезентації не тільки фізико-космологічних реалій, а й лінгвістичних, психічних, культурологічних феноменів.

    Філософський енциклопедичний словник > простір і час

  • 3 час соціальний

    I ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ - одна з фундаментальних категорій соціальної філософії, за допомогою якої здійснюється тлумачення соціальної динаміки її хронологічних вимірів. Для Ч. с. характерні: різнорідність і різноякісність (напр., насиченість подіями обертається виразним прискоренням соціальної динаміки); незворотність і односпрямованість (невпинність руху - від минулого у майбутнє), альтернативність і вірогіднісність (рухаючись тільки у майбутнє, Ч. с. не має фатально накресленого заздалегідь сценарію, він насичений багатоманітними версіями і альтернативами). Для суспільства як соціального організму характерна принципова гетеротемпоральність - різні соціальні верстви живуть у різних вимірах Ч. с. (так само як живуть у різних вимірах часу різні культури, народи і цивілізації). Залежно від точки зору та ідеологічних уподобань у Ч. с. набувають особливої значущості Минуле, Майбутнє або Сучасне. Ч. с. становить цінність сам по собі, адже можливість визначати змістовну наповненість часу, його ритм і виміри - необхідна умова свободи. Осмислення Ч. с. - важливе завдання філософії історії та хронософії (намагання опанувати прихований сенс часу або ж його абсурдність).
    Б. Заблоцький
    [br]

    Філософський енциклопедичний словник > час соціальний

  • 4 простір соціальний

    Філософський енциклопедичний словник > простір соціальний

  • 5 простір

    Філософський енциклопедичний словник > простір

  • 6 час

    Філософський енциклопедичний словник > час

  • 7 простір-час

    (род. про́стору-ча`су)
    простра́нство-вре́мя

    Українсько-російський словник > простір-час

  • 8 простір-час

    простра́нство-вре́мя

    Українсько-російський політехнічний словник > простір-час

  • 9 не ровен час

    тж. неровен час
    прост.
    you never know; who knows what may happen; one can never be too sure; one can't be too careful

    - Ну, я, братцы мои, пойду, а то, не ровен час, накроют. А у вас тут ни окопчика, ни щёлки. (В. Астафьев, Сибиряк) — 'Well, boys, I reckon I'll be on my way. Or, you never know, they may drop something on this very spot, and you haven't got a slit or a fox-hole among the lot of you.'

    Русско-английский фразеологический словарь > не ровен час

  • 10 соціальний час

    [br]

    Філософський енциклопедичний словник > соціальний час

  • 11 соціальний простір

    Філософський енциклопедичний словник > соціальний простір

  • 12 downtime

    ['dauntaɪm]
    n
    1) прості́й, ви́мушена бездія́льність

    delay supply downtime — прості́й че́рез за́три́мку поста́вок (сировини, будівельних матеріалів)

    scheduled downtime — пла́новий прості́й

    2) час просто́ю

    total downtime — зага́льний час ви́мушеного просто́ю

    English-Ukrainian transcription dictionary > downtime

  • 13 infinite

    1. n
    1) розм. безліч, сила-силенна
    2) (the infinite) нескінченність, безкраїй простір; безмежність, безконечність
    3) мат. нескінченна величина
    2. adj
    1) нескінченний, безкінечний, безмежний, безкрайній
    2) мат. нескінченний, нескінченно великий
    3) незліченний, незчисленний, незлічимий
    4) грам. неозначений, безособовий (про форми дієслова)
    * * *
    I [`infinit] n
    1) фiз. нескінченність, нескінченний простір або час; безмежність
    2) маса, безліч
    3) мaт. нескінченно велика величина; нескінченність
    II [`infinit] a
    1) нескінченний, безмежний; мaт. нескінченний; нескінченно великий
    2) незліченний, незлічимий; нескінченний
    3) гpaм. неособовий
    4) тex. надчутливий

    English-Ukrainian dictionary > infinite

  • 14 ӧг

    1. перед, передній ВН-Б, Г, СЛ, М; ӧг кӧпчек переднє колесо Г; ӧглери, йеннери нағышлы перед і рукава в неї вишивані Б; ӧгӱ передній з них П; урбаан ӧгӱ ачых у сукні великий виріз К; хапумузун ӧгӱ оба да тэпе простір у нас перед хатою — гори та пагорби СК; хапунун ӧгӱ НМ, У, хапуун ӧгӱ К двір, подвір'я.
    2. сл. ім. перед, простір або час попереду; ӧг (у) ме переді мною К; беним ӧгӱме олду він був переді мною М; ӧгӱмӱзе барйам д'елий попереду на нас чекає свято СГ; дӧгӱштэн ӧгне перед війною СМ, СЛ; ӧг (ӱ) не перед ним СМ, К; ӧгне кӧрей бир баха бачить перед собою жабу СМ; кӧзӱм ӧгӱне перед моїми очима, на моїх очах СМ; отруй маршынаан ӧгӱне стоїть перед машиною Г; бабасыын ӧгӱне варып турду пішов і став перед батьком Г; ардына ташлаан ӧг (ӱ) не чыхай К, арт (ы) на ташлағаны ӧг (ӱ) не чыхай СБ, СМ покинуте позаду виникає попереду; ӧгӱне китэр ардна халыр хто виривається уперед, лишається позаду М; ӧг (ӱ) лерне перед ними Б, К; ӧглер (и) не у них спереду — перед порогом У; бунларын ӧгӱндэ перед ними Кб.; … ӧгӱн алздобути першість у чому Б; ӧгӱне кӧр- передбачати СМ; пор. ӧк.

    Урумско-украинский словарь > ӧг

  • 15 infinite

    I [`infinit] n
    1) фiз. нескінченність, нескінченний простір або час; безмежність
    2) маса, безліч
    3) мaт. нескінченно велика величина; нескінченність
    II [`infinit] a
    1) нескінченний, безмежний; мaт. нескінченний; нескінченно великий
    2) незліченний, незлічимий; нескінченний
    3) гpaм. неособовий
    4) тex. надчутливий

    English-Ukrainian dictionary > infinite

  • 16 bracelet

    сущ.
    1) общ. браслет, запястье, кожаное запястье (у спортсменов, рабочих)
    4) прост. наручники

    Французско-русский универсальный словарь > bracelet

  • 17 прорыться

    2) перен. прост. пракапацца

    Русско-белорусский словарь > прорыться

  • 18 downtime

    n
    простій (обладнання); час простою (напр. повітряного судна)
    •
    - airplane downtime

    English-Ukrainian dictionary of aviation terms > downtime

  • 19 à pas point d'heure

    прост.
    (à pas point [или à plus] d'heure)
    2) поздно, Бог знает когда

    Dictionnaire français-russe des idiomes > à pas point d'heure

  • 20 faire aux pattes

    прост.
    (faire [или la faire] aux pattes)
    2) задержать, сцапать кого-либо

    Les gars de ce matin nous ont raconté qu'un bataillon de chez eux a été fait aux pattes par quatre motocyclistes... C'est le commandant qui s'est rendu le premier. (A. Chamson, Le Dernier village.) — Ребята, которых мы встретили сегодня утром, рассказали нам, что один их батальон был захвачен в плен четырьмя мотоциклистами... Первым сдался в плен командир.

    Ce qui m'a sauté tout de suite à la réflexion... dès que j'ai eu fait le tour du camp. Il suffisait d'une compagnie, même pas de SS... des bons plouques de la Wehrmacht pour nous faire aux pattes, nous boucler deux coups les gros. Nous avions, bien sûr, des armes... [...] de quoi résister une heure peut-être... ne pas se faire tirer comme des lapins, mais rien de plus! (A. Boudard, Les combattants du petit bonheur.) — Мне сразу же пришло на ум, когда я обошел лагерь, что достаточно было одной роты, даже не эсэсовцев,... но обычных, солдат из вермахта, чтобы сцапать тут нас всех, одним махом окружить. У нас, конечно, было оружие, мы могли бы сопротивляться, чтобы нас не перестреляли запросто, [...] как кроликов, час-другой, но не больше.

    3) соблазнять, увлекать

    Dictionnaire français-russe des idiomes > faire aux pattes

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЧАС — ЧАС, часа (часу) и (с колич. числ.) часа, часу, пред. о часе, в часе и в часу, мн. ы, ов, муж. 1. (часа; при колич. числ. часа, в часе). Промежуток времени, равный 60 минутам, одна двадцать четвёртая часть суток. Прошёл целый ч. Опоздать на ч.,… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЧАС — Адмиральский час. Разг. Шутл. Устар. Полдень, время завтрака или раннего обеда с выпивкой. ФСРЯ, 514; БМС 1998, 614; ШЗФ 2001, 14; БТС, 30; Янин 2003, 12; ФМ 2002, 600. Битый час. Разг. Очень долго. ФСРЯ, 515; БМС 1998, 614; ЗС 1996, 487; ШЗФ… …   Большой словарь русских поговорок

  • простір — Одна з об єктивних форм існування всіх речей, так само як і час. Уявлення щодо П. і часу змінювались на протязі історії людства, відображаючи складні процеси пізнання світу, образне сприйняття якого безпосередньо віддзеркалювалось в архітектурі… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Час часовать — Устар. Прост. Проводить где либо недолгое время. Хотя бы я, то есть, подумала о том, что это же мой дом, где мне не час часовать, а, то есть, весь век мой вековать (Н. Кохановская. После обеда в гостях) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • простійний — а, е. Стос. до простою. Простійний час …   Український тлумачний словник

  • Не ровён час — Прост. Экспрес. 1. Выражение опасения на случай чего либо неожиданного, неприятного. [Луша:] Не застудитесь, Илья Петрович! Не ровён час, грудь продует (С. Михалков. Илья Головин). 2. Мало ли что может случиться, если допустить возможность какой… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Пропустить свой час — Прост. Упустить время; потерять свои возможности. Жила была красавица на полустаночке… Проезжающие мужчины все влюблялись в неё, хотели жениться, а она держала от мужиков круговую оборону. Потом подурнела, пропустила свой час, стала равнодушной… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Не ровен час — Прост. Выражение опасения, предположения, что может произойти что л. неприятное, неожиданное. ФСРЯ, 515; БМС 1998, 615; ЗС 1996, 487; БТС, 1467; ДП, 65 …   Большой словарь русских поговорок

  • Собакин час — Прост. Время перед восходом солнца. НРЛ 83; Мокиенко 2003, 140 …   Большой словарь русских поговорок

  • простір-час — про/стору ча/су, ч. Єдиний чотиривимірний континуум, що складається з тривимірного простору і одновимірного часу як основних і нерозривних форм існування матерії …   Український тлумачний словник

  • Во святой час — Устар. Прост. Пожелание удачи, благополучия тому, кто что либо начинает (обычно важное). [Мельник:] Нечего ж и смышлять больше, ну тка, в добрый час весёлым пирком да за свадебку. [Фетинья:] Во святой час! По рукам да и замуж (А. Аблесимов.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»